Оберіть текст (новину чи статтю) для перевірки на фейк.

Автор згадується як автор новин чи статей в авторитетних**Авторитетні видання визначаються історією дотримання високих професійних стандартів. Для таких видань характерна впізнаваність бренду, висока довіра з боку фактчекерських організацій, міжнародні та національні премії його окремих публікацій, проєктів, журналістів. Наприклад, Інститут масової інформації проводить регулярний моніторинг професійних стандартів провідних українських онлайн-медіа. Громадські організації «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» за підтримки міжнародної організації Internews також створили Мапу рекомендованих медіа. джерелах ТА відповідний текст є на авторитетних**Авторитетні видання визначаються історією дотримання високих професійних стандартів. Для таких видань характерна впізнаваність бренду, висока довіра з боку фактчекерських організацій, міжнародні та національні премії його окремих публікацій, проєктів, журналістів. Наприклад, Інститут масової інформації проводить регулярний моніторинг професійних стандартів провідних українських онлайн-медіа. Громадські організації «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» за підтримки міжнародної організації Internews також створили Мапу рекомендованих медіа. сайтах АБО на офіційному сайті авторитетного**Авторитетні видання визначаються історією дотримання високих професійних стандартів. Для таких видань характерна впізнаваність бренду, висока довіра з боку фактчекерських організацій, міжнародні та національні премії його окремих публікацій, проєктів, журналістів. Наприклад, Інститут масової інформації проводить регулярний моніторинг професійних стандартів провідних українських онлайн-медіа. Громадські організації «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» за підтримки міжнародної організації Internews також створили Мапу рекомендованих медіа. видання, від імені якого розповсюджується текст, повно передає зміст новини.
Хоча б одне авторитетне**Авторитетні видання визначаються історією дотримання високих професійних стандартів. Для таких видань характерна впізнаваність бренду, висока довіра з боку фактчекерських організацій, міжнародні та національні премії його окремих публікацій, проєктів, журналістів. Наприклад, Інститут масової інформації проводить регулярний моніторинг професійних стандартів провідних українських онлайн-медіа. Громадські організації «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» за підтримки міжнародної організації Internews також створили Мапу рекомендованих медіа. джерело містить відповідну новину з подібним текстом АБО автор розмістив подібну новину на власному ресурсі чи авторизованій соцмережею сторінці.
Ані автор, ані видання не згадується більше ніде АБО автор згадується лише у зв’язку з цим текстом чи з кількома подібними.

Цитата повністю повторюється, ТА суть новини повністю передається в авторитетних джерелах. У тексті легко відокремити факти від думок та здогадок.
Цитати скорочені, з частковою втратою змісту АБО новину подано в зміненому світлі порівняно з авторитетними виданнями. У тексті складно відокремити факти від думок та здогадок.
Цитата більше ніде не згадується або відноситься до зовсім іншої ситуації АБО оцінки та здогадки в тексті видаються за факти.

Наявне повідомлення є на офіційному сайті держустанов чи державних ресурсах (наприклад, Офіс Президента, сайт Міноборони чи Укрінформ, Суспільне Новини): зміст відповідає за характером і повнотою.
Різноманітні джерела передають повідомлення в цілому в схожому світлі і обсязі, офіційні джерела згадують подію, але розкривають її інакше (інший тон, настрій, значущість, значення).
Подібне або ідентичне повідомлення є лише в 1-2 джерелах схожих на аналізовану новину, офіційні чи авторитетні**Авторитетні видання визначаються історією дотримання високих професійних стандартів. Для таких видань характерна впізнаваність бренду, висока довіра з боку фактчекерських організацій, міжнародні та національні премії його окремих публікацій, проєктів, журналістів. Наприклад, Інститут масової інформації проводить регулярний моніторинг професійних стандартів провідних українських онлайн-медіа. Громадські організації «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» за підтримки міжнародної організації Internews також створили Мапу рекомендованих медіа. джерела не містять подібного.

Скандальний заголовок та висловлювання. На кшталт: «сенсація!», «заборонене, видалене відео», «ніхто не думав, що...», «ХХ шокував заявою».
Характеристика одного представника переноситься на всю групу; одиничні події подаються як системні. Наприклад: «в Офісі Президента вважають…», «У Вашингтоні розчарувались», замість конкретних прізвищ.
Емоційні описи чи визначення, які не мають прямого відношення до описаних в тексті подій. Наприклад, «колишній адвокат скандально відомого …».
Наклеювання ярликів («крот», «новоспечений політик»).
Зневажливі або навпаки позитивні епітети («бюрократ», «дуже поважна особа»).
Використання емоційно насичених слів не по відношенню, а навколо згадки про людину чи подію, як в попередніх 4 пунктах.
Подвійні твердження, що можуть заплутати, як назва цього пункту («Украина не подтверждала, но и не опровергала, что сбила Ил-76, а на борту были украинские пленные», тому не зрозуміло, що саме українська сторона не підтверджувала і не спростовувала).
Новина сформульована так, що стають самоочевидними хибні уявлення про реальність. («Президент успішно пройшов тест на наркозалежність» — таке «само собою» малює в уяві потребу в таких тестах через підозри або обов’язок їх проходити).
Текст оминає або перекручує важливі для цілісного розуміння факти. («В небе улучшенные ФАБ-500 выглядят, как небольшие самолёты или беспилотники… Сейчас у Украины недостаточно ПВО, чтобы остановить их» — не згадуються вдалі збиття авіації супротивника, враження аеродромів, що є дієвим методом боротьби тощо + текст унаочнює «покращену» загрозу, як неминучу, навіює відчуття безпорадності).
У тексті ангажованість видається за очевидність. Наприклад, часто трапляються фрази: «Само собою», «Очевидно, що», «Всім відомо», «Немає сумніву», «Загальновідомий факт».
Матеріал нормалізує неприйнятні для розвиненого суспільства практики, наприклад, насилля, корупцію, брехню офіційних осіб.
Матеріал підважує саму можливість дізнатись правду про певну подію чи надати їй етичну оцінку.

Чесно проінформує про реалії.
Змусить сумніватися у здатності самостійно і зважено оцінювати реальність (потреба в підтримці армії, (не)довіра до влади, відношення до корупції).
Викликати потужні емоції (гнів, обурення, відчай…), що заважатимуть критичному мисленню.